Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (3)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Stoliarchuk Y$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 6
Представлено документи з 1 до 6
1.

Stoliarchuk Y. 
Global forms and mechanisms for transnationalization of market of intellectual property items [Електронний ресурс] / Y. Stoliarchuk, O. Bielienkyi, V. Stoliarchuk // International Economic Policy. - 2015. - № 1. - С. 55-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/itrep_2015_1_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 967.479 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Stoliarchuk Y. 
Global infrastructure gap: theory and realities of Ukrainian agribusiness [Електронний ресурс] / Y. Stoliarchuk, D. lnytskyy, D. Voichak // International Economic Policy. - 2019. - № 2. - С. 119-145. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/itrep_2019_2_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 464.695 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Stoliarchuk Ya. 
Imperatives for Global Offshore Business Transformation [Електронний ресурс] / Ya. Stoliarchuk, A. Poruchnyk, H Turoliev, O. Bohatyrov // International Economic Policy. - 2021. - № 1. - С. 23-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/itrep_2021_1_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 855.255 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Stoliarchuk Ya. 
Offshore economy tendencies and challenges: case study of Ukraine [Електронний ресурс] / Ya. Stoliarchuk, V. Tokar, G. Turolev, L. Vodianka, T. Shterma // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. - 2021. - № 4. - С. 335-348. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkd_2021_4_38
Мета роботи - розкриття сутності офшорних інструментів, що використовуються для виведення капіталу з України, та запропонувати заходи, які повинні бути вжиті українською владою для поліпшення поточної ситуації. Застосовано порівняльний аналіз, щоб виявити розбіжності в даних Державної служби статистики України та Євростату щодо експортно-імпортних операцій між Україною та ЄС, для визначення обсягів ухилення та уникнення сплати податків в Україні. Зазначається, що динамічна інтернаціоналізація фінансово-економічних операцій суб'єктів господарювання України протягом останніх десятиліть мала негативні наслідки для національного добробуту через маневрування капіталом між пов'язаними підрозділами за допомогою трансфертного ціноутворення та посилення їхньої офшоризації за допомогою транскордонного руху товарів, послуг і факторів виробництва, що призводить до зменшення податкових надходжень, збільшення масштабів транскордонного відпливу капіталу, посилення стратегічного контролю зарубіжних країн над виробничими потужностями України, а також суттєвого підриву національної податкової безпеки, макроекономічної та соціальної рівноваги. Таким чином, українські регуляторні органи повинні вживати заходів, спрямованих на деофшоризацію підприємницької діяльності, структурну модернізацію національної економіки, динамізацію макроекономічного зростання, регулювання інфляції та збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій в Україну.
Попередній перегляд:   Завантажити - 319.121 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Baula О. 
Organizational and financial determinants of the innovative component of the country’s competitiveness [Електронний ресурс] / О. Baula, S. Zhukov, О. Liutak, Ya. Stoliarchuk, L. Korolchuk // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. - 2021. - № 5. - С. 465-474. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkd_2021_5_46
Визначено вплив джерел фінансування інноваційної діяльності в країні на економічне зростання країни за допомогою економіко-математичного моделювання та побудови рівнянь регресії між ВВП і показниками фінансування інновацій і витрат на дослідження з побудовою багатофакторного рівняння регресії. У результаті регресійного аналізу виявлено, що найбільш чуттєвий вплив на результуючий показник мають такі змінні, як капітальні інвестиції з коштів державного (ДБ) і місцевих (МБ) бюджетів і витрати на дослідження та розробки. За допомогою методу екстраполяції спрогнозовано зростання ВВП на 4 роки, а також виявлено те, що капітальні інвестиції з власних коштів підприємств та організацій зростуть на 24,08 %, капітальні інвестиції з коштів ДБ і МБ на 28,42 %, витрати на дослідження та розробки на 22,76 % за аналізований період. За умови дотримання прогнозованих значень фінансових детермінант інноваційної складової нарощення конкурентоспроможності країни обсяг розрахункового ВВП у фактичних цінах за прогнозований період зросте на 936 039,011 млн грн, або 23,26 %. Окреслено причини низького рівня стану інноваційної сфери у вітчизняній економіці: нерозвиненість ринку інноваційних продуктів через низькі показники розвитку інтеграційних процесів у ній; слабкість відносин, що визначають інноваційний характер економічного розвитку; низька мотивація промислового сектору в інноваційному розвитку; на вітчизняному ринку обмежена пропозиція технологічних інновацій, створених силами національних промислових компаній і науково-дослідних установ; висока вартість розроблення та впровадження, високі процентні ставки за інвестиційним портфелем, тривалий період окупності, орієнтація фінансових структур на видачу "коротких позик", здебільшого споживчих кредитів, на технологічне оновлення секторів промисловості. Для врегулювання подібних протиріч запропоновано системоутворювальні фактори комплексу заходів активізації інтеграційних процесів у інноваційній сфері України. Систематизовано зарубіжний досвід ведення науково-технічної та інноваційної політики, а також комерціалізації інновацій, зважаючи на який, запропоновано концептуальні орієнтири організаційно-фінансового забезпечення ефективності інноваційної складової конкурентоспроможності: економічні механізми (прямі бюджетні інвестиції; пільгове кредитування; інтеграція з іноземними інституціями щодо фінансового забезпечення інноваційної діяльності; збільшення частки ВВП, спрямованої на фінансування інноваційних процесів; розроблення дієвого комплексу заходів щодо залучення міжнародних грантів і заощаджень домогосподарств як інвестицій для реалізації концепції інноваційного розвитку економіки країни тощо); організаційні механізми (формування інтеграційних кластерів із використанням потенціалу освіти, бізнесу, влади, громадськості; державне сприяння розбудові інноваційної інфраструктури тощо).
Попередній перегляд:   Завантажити - 322.767 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Stoliarchuk Y. 
European integration development platform of innovative entrepreneurship of Ukraine [Електронний ресурс] / Y. Stoliarchuk, O. Liutak, O. Baula, L. Lisovska, S. Voitovych // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. - 2022. - № 4. - С. 396-404. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkd_2022_4_37
Фундаментальні процеси інноватизації глобальної економічної системи та динамічний розвиток Індустрії 4.0 висувають у число стратегічних пріоритетів економічного розвитку України розбудову вітчизняного інноваційного підприємництва як одного з головних інструментів включення українських компаній до глобальних вартісних ланцюгів. Системна розбудова інноваційного підприємництва України передбачає як максимальну мобілізацію національного науково-технічного ресурсу, так і його глибоку інтеграцію у європейські інноваційні мережі. Мета дослідження - визначення системи факторів, пов'язаних із розвитком інноваційного підприємництва, на ВВП України, та обгрунтування ключових напрямів його розбудови на основі імплементації інструментів і механізмів, передбачених Угодою про асоціацію між Україною і Європейським Союзом. Використано комплексний методологічний підхід, що базується на застосуванні загальнонаукових і спеціальних методів наукового дослідження, насамперед економіко-математичного моделювання та екстраполяції, а також статистичного та графічного методів під час обробки й узагальнення статистичних даних та їх відображення. Проведений економетричний аналіз засвідчив, що найбільш суттєвий вплив на ВВП мають такі фактори розвитку інноваційного підприємництва як загальний обсяг витрат за напрямами інноваційної діяльності, дослідження та розробки, придбання машин, обладнання та програмного забезпечення, упровадження у виробництво інноваційних видів продукції, інвестиції в основний капітал. Повномасштабна реалізація інструментів розвитку інноваційного підприємництва, закладених в Угоді про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, забезпечить динамічне поширення в українській економіці новітніх форм організації досліджень і розробок (ДіР), масштабне впровадження їхніх результатів у господарську практику, а також активізацію міжнародного технологічного трансферу вітчизняних суб'єктів господарювання.
Попередній перегляд:   Завантажити - 437.6 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського